TranslateTribune TranslateTribune

Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль оголосив воєнний стан, вперше за майже 50 років, у відповідь на політичні труднощі, а не через загрозу з боку Північної Кореї. Його рішення, оголошене пізно ввечері, викликало негайні протести та було швидко скасоване парламентом, який визнав його незаконним.

Юн мотивував свої дії боротьбою з "антитдержавними силами", що призвело до розгортання військ та поліції біля парламенту. Однак, опозиція швидко мобілізувалася, зібравши достатньо голосів для скасування воєнного стану. Попри значну військову присутність, насильства вдалося уникнути. Ця подія стала серйозним викликом для демократії Південної Кореї, враховуючи падіння рейтингу президента та низку корупційних скандалів.

Стаття аналізує причини і наслідки бездіяльності Ізраїлю щодо зростання військової могутності Хезболли на кордоні з Ліваном. Попри попередження та розвіддані про масштабні підземні споруди та військову інфраструктуру Хезболли, Ізраїль, протягом багатьох років, уникав рішучих дій, віддаючи перевагу політиці стримування. Це призвело до створення Хезболою потужної військової машини, здатної до масштабного наступу на північ Ізраїлю.

Критика спрямована на уряди Ізраїлю за роки, що передували останній війні, за недооцінку загрози та відмову від превентивних заходів. Мешканці прикордонних поселень неодноразово попереджали про підривну діяльність Хезболли, але їхні попередження ігнорувалися. Війна виявила масштаби підготовки Хезболли до вторгнення, що підкреслює серйозність прорахунків Ізраїлю. Стаття підкреслює необхідність перегляду стратегії безпеки та зміцнення оборони північних регіонів Ізраїлю після закінчення бойових дій.

Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль 3 грудня несподівано оголосив про введення надзвичайного стану з метою придушення прокомуністичних сил і захисту конституційного порядку. Він доручив начальнику генерального штабу армії, Пак Ан Су, виконувати обов'язки командира з надзвичайного стану, що вже призвело до блокування будівлі парламенту та заборони на проведення політичних активностей.

Цей крок викликав різку критику, навіть серед союзників президента. Глави найбільших опозиційних партій назвали це рішення безпідставним і конституційно неправомірним. Виникає питання про те, як це вплине на демократичні процеси в країні та управління урядом, оскільки ситуація в даний час залишається невизначеною.

Генерал-лейтенант Мохаммад Бакері, глава Генерального штабу Збройних сил Ірану, провів телефоном окремі переговори з міністрами оборони Росії, Іраку та Сирії щодо останніх подій атак терористичних угруповань у Сирії. Бакері зазначив, що ці атаки є першим етапом загрозливого сценарію для регіону, співпадіння з крихким режимом перемир'я між Ізраїлем та Ліваном вказує на координовані дії США та Ізраїлю для ослаблення Сирії та її союзників.

Учасники переговорів прихильні до рішучої підтримки законної влади Сирії та домовилися про необхідність надання відповідної допомоги сирійській армії. Вони також закликали сусідні країни здійснити заходи для запобігання підтримці терористичних угруповань.

Незважаючи на нещодавнє перемир'я, напруженість між Ізраїлем та Хезболлах у Лівані знову зросла. Хезболлах здійснила атаку на ізраїльський військовий об'єкт, назвавши це відповіддю на численні порушення перемир'я з боку Ізраїлю. В результаті ізраїльських ударів у південному Лівані загинуло 9 людей. Міністр оборони Ізраїлю попередив, що у разі зриву перемир'я армія не робитиме розрізнення між Ліваном та Хезболлах.

Одночасно з цим, повідомляється про ізраїльський авіаудар по Дамаску, а також про зростання жертв внаслідок ізраїльських атак на сектор Гази (понад 44 500 загиблих). У Газі, після переговорів у Каїрі, Хамас та ФАТХ домовилися про спільне управління сектором. Ізраїль продовжує арешти палестинців на Західному березі. Тим часом, UNRWA відновила медичну допомогу в Лівані після двомісячної перерви, а Туреччина надає гуманітарну допомогу Газі.

Під час свого першого візиту до Анголи, президент США Джо Байден акцентував увагу на трагічній історії работоргівлі, яка визначала відносини між США та Африкою. Виступаючи в Національному музеї рабства у Луанді, він підкреслив важливість пам'яті про жахи минулого і закликав не приховувати, а відкрито приймати історію. Байден наголосив на обов'язку ставитися до історії чесно, адже в США триває дискусія про викладання теми рабства у школах, - деякі політики намагаються обмежити цю інформацію.

Президент охарактеризував рабство як "жорстоке, підле та дегуманізуюче" явище, яке з постійною тінню стоїть над Сполученими Штатами. Він закликав до відкритого обговорення цієї теми, вважаючи, що великі нації мають дотримуватися правди про свою історію.

Девід Андіно, залежний від наркотиків, став одним з найактивніших шопліфтерів Нью-Йорка, викравши численні товари з магазину Target у ТріБеці. Незважаючи на те, що охорона знала його в обличчя, Андіно щодня вдавався до крадіжок, поки поліція не вирішила змінити тактику та почала чекати на нього за межами магазину.

Його мати, Елізабет Веласкес, тривалий час шукала сина, якого не бачила роками, і дізналася про його проблеми з наркотиками через анонімний лист. Серед крадіжок Андіно стоять особисті драми, що підкреслюють проблеми залежностей та генеалогічні впливи: його мати - жінка в формі, а син - злочинець. Тема їхнього життя ілюструє складність боротьби із залежністю та родинними зв'язками.

Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль був змушений скасувати оголошений воєнний стан після одностайного протесту з боку національної асамблеї. Це стало найбільшим викликом для демократії країни з 1980-х років. Юн звинуватив опозицію в симпатіях до Північної Кореї та антидержавній діяльності, але після тиску підтвердив, що військові повернуться до казарм.

Головна опозиційна партія закликала до відставки президента, називаючи його дії переворотом. Протестуючи під парламентом, громадяни висловлювали незадоволення політикою Юна. США висловили полегшення в зв’язку з відміною воєнного стану, підкресливши важливість демократії в альянсі з Республікою Корея.

Формальний огляд подій викликав побоювання щодо загроз демократії в країні, і колишній президент Мун Дже Ін закликав асамблею взяти на себе відповідальність для захисту демократичних цінностей.

Президентка Мексики Клаудія Шейнбаум провела зустріч зі своїм кабінетом у Національному палаці для обговорення міграційної політики в умовах можливих масових депортацій мігрантів, які передбачає обраний президент США Дональд Трамп. Відповідно до результатів зустрічі, міністр закордонних справ Хуан Рамон де ла Фуенте підтвердив, що уряд розробляє план для належної реакції на цю ситуацію, зокрема щодо прийому мексиканських мігрантів.

Глава національної оборони, міністр морського флоту, міністерка добробуту та інші високопосадовці також брали участь у зустрічі. Заплановано, що повний план буде оголошено президентом у відповідний час.

У Римі завершуються масштабні роботи з реконструкції Залізного мосту (Ponte dell'Industria). У липні 2023 року компанія Anas розпочала роботи з укріплення фундаменту за допомогою методу «jet grouting». Нещодавно завершився етап демонтажу та переміщення прольотної будови мосту за допомогою 600-тонного крана. Стара конструкція була знята та розміщена на берегах Тибру, відповідно до графіку робіт.

Використання мюонів – космічних частинок, що проникають глибоко в матеріали – для виявлення прихованих пошкоджень будівель та мостів, зокрема в Україні, стає перспективним методом. Мюонні детектори, аналізуючи зміни траєкторії мюонів, створюють 3D-картину внутрішньої структури, виявляючи тріщини, порожнини та корозію. Технологія вже застосовувалася для сканування пірамід та ядерних об'єктів, а тепер розглядається для оцінки стану мосту Патона в Києві та інших пошкоджених об'єктів.

Компанія GScan веде перемовини з українськими фахівцями щодо застосування цієї технології. Хоча сканування одного елемента може тривати тиждень, а повний аналіз мосту – до місяця, вартістю близько $125 000, це дозволяє виявляти пошкодження, недоступні для рентгенівських апаратів. Метод пропонує ефективний інструмент для оцінки безпеки та планування відбудови критично важливої інфраструктури України після війни.

КНДР вирішила перекинути 200 із 700 своїх дальнобійних гармат, призначених для атак на Південну Корею. Це рішення свідчить про посилення військових дій Пхеньяна в контексті політичної нестабільності в регіоні.

Лідер КНДР Кім Чен Ин продовжує зміцнювати союзи з Росією, що викликає занепокоєння в Україні та інших країнах. Дана стратегія сприймається як спроба КНДР отримати підтримку в ситуації загостреної напруженості із США і їхніми союзниками, одночасно поглиблюючи військові відносини з Москвою.

На саміті «Одна вода», що відбувся в Ер-Ріяді за участю саудівського кронпринца, президента Франції та президента Казахстану, Саудівська Аравія оголосила про значні ініціативи у сфері водопостачання. Країна інвестувала понад 6 мільярдів доларів у понад 200 проєктів у галузі водопостачання у більш ніж 60 країнах, що розвиваються.

Крім того, Саудівська Аравія анонсувала створення нової глобальної організації з питань водних ресурсів зі штаб-квартирою в Ер-Ріяді. Ця організація покликана об'єднати зусилля країн та міжнародних організацій для вирішення глобальної водної кризи, спричиненої зміною клімату та деградацією навколишнього середовища. Саудівська Аравія також планує провести одинадцятий Всесвітній водний форум у 2027 році.

Саміт «Одна вода» спрямований на пошук рішень для подолання глобальної водної кризи та мобілізацію фінансування для проєктів у цій галузі перед конференцією ООН з питань води у 2026 році.

Екс-заступника міністра транспорту РФ Олексія Семенова та колишнього главу ФГУП «Защитаинфотранс» Вячеслава Смирнова заарештовано за звинуваченням у розкраданні понад 240 млн руб. під час виконання держконтракту 2012 року. Слідство вважає наявність у Семенова посвідки на проживання в Ізраїлі (отриманої 10 листопада 2024 року) підставою для арешту, побоюючись його втечі.

Обидва фігуранти заперечують свою вину. Захист Семенова стверджує, що його клієнт не міг перевірити кожну деталь контракту та не мав наміру перешкоджати слідству, а отриманий документ не є видом на проживання. Адвокати оскаржили арешт, пропонуючи альтернативні запобіжні заходи. Слідство заперечує зв'язок цієї справи з іншою, щодо інших колишніх керівників «Защитаинфотранс», пов'язаною з розкраданням коштів у 2020 році.

Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль оголосив військовий стан, вперше за майже 50 років, у відповідь на посилення політичного тиску. Його нічне звернення, мотивоване посиланням на загрозу з боку Північної Кореї та національну безпеку, викликало негайні протести та засудження з боку опозиції та частини правлячої партії.

Парламент відхилив рішення президента, а сотні громадян вийшли на протести біля будівлі парламенту. Військові обмежили свободу зібрань та діяльність ЗМІ, але опозиція швидко мобілізувалася, зібравши достатньо голосів для скасування указу про військовий стан. Попри початкову демонстрацію сили, спроба президента Юна встановити військовий контроль виявилася невдалою.

Ця подія підкреслює глибоку політичну кризу в Південній Кореї та демонструє спробу президента використати надзвичайні заходи для протидії політичним опонентам. Військовий стан, останній раз запроваджений у 1979 році, не мав прецедентів у сучасній демократичній історії країни.

Дональд Трамп висловив ідею, що Канада могла б стати 51-м штатом США. Це заява прозвучала під час нещодавнього спілкування з канадським прем'єр-міністром. Хоча цю пропозицію можна вважати жартом, вона підняла питання про американсько-канадські відносини, а також про потенційні зміни в геополітичній картині Північної Америки. Багато експертів вважають, що така ідея навряд чи отримає серйозне сприйняття, але вона відображає нестандартний підхід Трампа до політики та міжнародних відносин.

Міністр закордонних справ Індії С. Джашанкар заявив про покращення відносин між Індією та Китаєм, повне розведення військ у Східному Ладакху та пріоритетність подальшого деескалації. Він підкреслив, що незважаючи на позитивні зрушення, повне нормалізації відносин залежить від дотримання миру на кордоні.

Джашанкар нагадав про три ключові принципи: повага до лінії фактичного контролю (ЛФК), відмова від односторонньої зміни статус-кво та повне дотримання попередніх угод. Він також згадав про зустріч прем'єр-міністра Моді та президента Сі Цзіньпіна, де було підтверджено прагнення до стабілізації відносин. Попри досягнення розведення військ, деескалація та вирішення прикордонних питань залишаються головними завданнями для майбутнього.